Правила переносу в англійській мові.

Основні правила переносу

Як і в українській мові, перенесення в англійській завжди підпорядковане змісту слова. Слід звертати увагу на те, щоб перенесення не спотворило зміст слова чи його вимову.
Перенесення слів неможливе у наступних випадках:
 Не рекомендується переносити останнє слово речення на наступну сторінку. Також не рекомендується переносити на наступну сторінку строку, яка являється останньою у абзаці.
 Заборонено переносити розділові знаки, а також укорочені позначення виміру ваги, довжини, часу, відділяючи їх тим самим від числівника, до якого відносяться (100 km, 50 cm).
 Заборонено відокремлювати прізвище від ініціалів.
 Власні назви ніколи не розділюються (Kyiv, London, Europe)
 Слід уникати перенесення складених частин назв (the Atlantic Ocean, South America)
 Заборонено розбивати переносом літерні абревіатури (WBO, USA, UNO)
 Слова, що складаються із одного складу, ніколи не переносяться (though, through, height).
 Суфікс третьої особи однини дієслова в теперішньому часі –s, -es не переноситься навіть у тих випадках, коли він утворює самостійний склад (he sells, he wishes)
 Закінчення множини іменників не переноситься навіть у тих випадках, коли воно утворює самостійний склад (houses, boxes)
 Поєднання букв, що означають один звук, не розділяються при переносі.
Перенос можливий у наступних випадках:
 Розділяються подвоєні приголосні (mis-sion, let-ter)
 Розділяються дві приголосні, які стоять поруч (pen-cil, ster-ling)
 Префікси та суфікси відділяються від кореня слова (dis-like, differ-rent)
 Складні слова діляться на складені частини (some-times)
 Приголосна між двома голосними переноситься з другим складом (ma-jor, la-ter)
 Переносяться суфікси вищого та найвищого ступеня порівняння прикметників (short-er, short-est)
 Переноситься суфікс –ing дієприкметника та герундія (go-ing, play-ing)

Let's look at difference

Useful videos.

At a hotel

 How to Introduce Yourself In English

Для моїх найменших учнів! WINTER

   

   

Party!

Класифікація інформаційно – комунікаційних технологій.

В кінці ХХ ст. людство вступило в стадію розвитку, яка отримала назву постіндустріальне або інформаційне суспільство. Але судження «Ми живемо у вік інформації та комунікацій» не зовсім вірно, оскільки і інформація, і комунікації були завжди. Протягом усієї тисячолітньої історії суспільство накопичувало знання і вдосконалювало способи збереження і обробки інформації. Спочатку поширювалася писемність, потім - друкарський верстат, телефон, телебачення. З вступом суспільства в вік комп'ютерних технологій з'явилася можливість більш ефективної її обробки і представлення. Це дозволило ефективно зберігати і обробляти великі обсяги інформації. Але на сучасному етапі розвитку інформаційної культури суспільства знання стають застарілими дуже швидко, і людина змушена «вчитися все життя». Величезний обсяг знань, накопичений людством, змушує шукати інші підходи до організації процесу навчання.

Усвідомлення фундаментальної ролі інформації у суспільному розвитку і величезні темпи зростання інформаційних технологій зумовили необхідність формування особливої ​​інформаційної культури особистості. Для використання нових комп'ютерних технологій в житті потрібно нове мислення, яке має формуватись у дитини з молодших класів. Для нинішнього школяра, який  житиме в інформаційному суспільстві майбутнього, комп'ютер повинен стати невід'ємною частиною його життя. Тому використання інформаційних та комунікативних технологій (ІКТ) у навчальному процесі є актуальною проблемою сучасної шкільної освіти. «Світовий досвід свідчить про те, що вирішення проблем освіти починається з професійної підготовки педагогів. Без якісного зростання педагогічного професіоналізму ми будемо приречені залишатися в минулому »[5, 5]. Тобто, необхідна підготовка у сфері сучасних ІКТ. Педагоги нового покоління повинні вміти кваліфіковано вибирати і застосовувати саме ті технології, які повною мірою відповідають змісту і цілям вивчення конкретної дисципліни, сприяють досягненню цілей гармонійного розвитку учнів з урахуванням їх індивідуальних особливостей.

Інформаційне суспільство - це «суспільство, в якому соціально-економічний розвиток залежить насамперед від виробництва, переробки, зберігання, поширення інформації серед членів суспільства» [7, 5].Суспільство можна назвати інформаційним, якщо в ньому більше 50% населення зайнято в сфері інформаційних послуг. Відповідно, Україна робить тільки перші кроки в цьому напрямі. Інформаційне суспільство відрізняється від попередніх тим, що головним чинником в ньому виступають не матеріальні, а ідеальні фактори - знання та інформація. 

Інформатизація суспільства означає сукупність взаємопов'язаних політичних, соціально-економічних, наукових чинників, які забезпечують вільний доступ кожного члена суспільства до будь-яких джерел інформації, крім законодавчо секретних. Метою інформатизації суспільства є поліпшення якості життя людей за рахунок одночасного збільшення продуктивності і полегшення умов праці.

Так як освіта перебуває між виробництвом і наукою, вона повинна відповідати і рівню розвитку суспільного виробництва, і стану науки. 

У другій половині ХХ століття виробництво і наука розвивалися швидкими темпами, в той час як освіта еволюціонувало дуже повільно. У результаті назріли дуже глибокі протиріччя між виробництвом і наукою, з одного боку, і освітою, з іншого.

Інформація - всі ті відомості, які зменшують ступінь невизначеності нашого знання про який-небудь об'єкт. А, відповідно, інформаційна технологія - система процедур перетворення інформації з метою її формування, організації, обробки, поширення і використання.

Інформаційні технології навчання - це всі технології, що використовують спеціальні технічні засоби (ЕОМ, аудіо, кіно, відео). Коли комп'ютери стали широко використовуватися в процесі освіти, з'явився термін «нова інформаційна технологія навчання". Але деякі дослідники підкреслюють, що говорити про нову інформаційної технології навчання можна лише в тому випадку, якщо вона відповідає основним принципам педагогічної технології (попереднє проектування, відтворюваність, цілісність і т.д.), вирішує завдання, які раніше не були теоретично чи практично вирішені і якщо засобом передачі інформації є комп'ютерна та інформаційна техніка.

Інформаційні та комунікаційні технології (ІКТ) - це «широкий спектр цифрових технологій, що використовуються для створення, передачі й поширення інформації та надання послуг (комп'ютерне обладнання, програмне забезпечення, телефонні лінії, стільниковий зв'язок, електронна пошта, стільникові та супутникові технології, мережі бездротового і кабельного зв'язку, мультимедійні засоби, а також Інтернет та засоби синхронної комунікації і блоги)».

Це ваарто знати.